Медунка, 40 гр.

Люди здавна зауважили цінні лікувальні властивості медунки і це підтвердилося багатовіковою практикою народної медицини. Трава медунки має протизапальні, обволікаючі, пом’якшувальні, відхаркувальні, легкі сечогінні, потогінні та кровоспинні властивості. Це відмінний антисептичний, болезаспокійливий та ранозагоювальний засіб.

До складу рослини входять дубильні речовини з великою кількістю поліфенолів, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, рутин), органічні кислоти, антоціани, сапоніни, каротиноїди, алкалоїди, вищі жирні кислоти (пальмітинова, лінолева, ліноленова та ін.), цукри, слиз, вітамін С, макро- і мікроелементи (калій, кальцій, кремній, йод). Найбільшу цінність становить комплекс мінеральних сполук міді, марганцю, заліза, ванадію, нікелю, срібла, стронцію, який активно впливає на процес крово­творення в організмі людини.

Медунка з успіхом використовується в народній медицині як допоміжний засіб при лікуванні гострих і хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів. Завдяки пом'якшувальним та відхаркувальним властивостям її рекомендується вживати при запаленні легенів, бронхіті, бронхіальній астмі, кашлі, захриплості голосу, запаленні піднебіння, при інфекційних захворюваннях органів дихання. Настій та витяжки з медунки корисно діють на слизові оболонки дихальних шляхів та на туберкульозне вогнище, зменшують запалення і підвищують опірність організму до дії шкідливих летких речовин і пилу, полегшують розрідження мокротиння, яке міститься у верхніх дихальних шляхах. Препарати з медунки також застосовують як дієвий засіб проти застуд, вони ефективні особливо тоді, коли є такі симптоми, як катар горла та бронхів, утруднене відхаркування, хрипота й сухий кашель. Народна медицина вважає медунку одним з кращих засобів при туберкульозі та при кровохарканні.

Медунка має хороші протизапальні та в’яжучі властивості. Тому її з успіхом використовують при багатьох хворобах шлунково-кишкового тракту, зокрема при запорах, діареї, геморої, запаленнях шлунку та кишечника, різях в животі. Завдяки дуже багатому вмісту різних речовин медунка сприятливо впливає на всі ендокринні залози, нормалізує їх функції, зміцнює імунітет, посилює захисні сили організму. Рослина добре допомагає при хворобах щитовидної залози, особливо при її гіпофункції. 

Трава медунки, завдяки вмісту кровотворних мікроелементів (в першу чергу марганцю), сприяє утворенню еритроцитів та поліпшує кровотворення. Досвідчені травники наголошують на кровоочисних властивостях медунки, адже багатий комплекс мікроелементів збагачує і поліпшує склад крові. Завдяки тому, що медунка очищує кров та регулює її склад, вона допомагає при псоріазі, вітиліго, золотусі, карбункулах, фурункульозі, екземі, червоному плоскому лишаю, вірусних шкірних захворюваннях. При анемії та задля профілактики захворювань крові використовується настій, відвар і законсервований сік. 

Застосовується медунка і при хворобах нирок та сечового міхура. Вона є хорошим діуретичним засобом (за рахунок окису кремнію). Препарати на її основі вживають при запаленні нирок та сечовивідних шляхів, при каменях у нирках, сечокам’яній хворобі та при наявності крові в сечі. В цих випадках рекомендують пити як законсервований сік трави, так і настої рослини.

За ранозагоювальні властивості медунку ще називають йод-травою. Її широко застосовують зовнішньо, зокрема, при кровотечах або як засіб для загоювання ран. Для цього до рани прикладають розім'яте листя рослини або посипають порошком із сухої медунки. Настій трави можна використовувати для промивання гнійних ран і наривів, а також у вигляді компресів та обмивань. Відваром трави медунки можна споліскувати волосся для покращення його росту та при випадінні.

Рослина має заспокійливу дію на нервову систему, знімає сильний головний біль, допомагає позбавитися від болю в серці. Трава медунки в суміші з іншими рослинами нерідко використовується при геморагічному діатезі, при білях та деяких інших гінекологічних захворюваннях.

Назва рослини ("медунка") пов'язана з її медоносними властивостями. У квітках медунки всіх видів (а на території України росте п'ять видів цього роду) міститься багато нектару, до того ж вона один з найбільш поширених весняних медоносів. Якщо висмикнути свіжий віночок квітки й пожувати його нижню частину, можна відчути солодкий, медовий смак.

Способи приготування та рецепти при лікуванні певних хвороб:

Настій (при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту):

4 ч. ложки подрібненого листя або трави медунки залити 2 склянками окропу, настояти 2 години, процідити. Приймати по півсклянки 4 рази на день за 30 хв. до їжі.

Настій (при запаленні легень, бронхів, слизової оболонки дихальних шляхів, при бронхіальній астмі, туберкульозі легенів, як відхаркувальний засіб):

1 ст. ложку трави медунки залити 1 склянкою окропу, настояти. Приймати по 50 мл протягом дня перед їжею. При важкому перебігу хвороб дозу можна збільшити вдвоє, тобто робити настій із 2-х ст. ложок трави, збільшивши відповідно і кількість води.

Настій (при застуді):

1 ст. ложку подрібненої трави медунки залити 1 склянкою води. Настояти 2 години та процідити. Вживати настій по 200 мл 5 разів на добу.

Настій універсальний:

2 ст. ложки подрібненої трави медунки залити 400 мл окропу, настояти 1 годину, процідити. Приймати по третині/половині склянки 3-4 рази на день після їжі. Цей настій має приємний, м'який смак, тому його можна пити і як звичайний чай.

Настій (від кашлю та проносу):

10 г розтертої медунки залити 2 склянками окропу, дати настоятися, процідити. Приймати перед їжею по 100 мг, до 3-х разів на добу.

Настій (при гастриті і каменях у нирках):

25 г трави медунки залити 500 мл окропу. Настояти 2 години і процідити. Приймати перед їжею по 100 г, 3 рази на добу.

Відвар (як відхаркувальний засіб):

1 ст. ложку трави медунки залити 1 склянкою води і проварити 10 хв. Приймати по півсклянки 2 рази на день.

Відвар (як допоміжний засіб при грипі, бронхіті, фарингіті та охриплості):

10 г трави медунки, листя подорожнику великого та підбілу звичайного залити 1 л води, поставити на вогонь, повільно довести до кипіння і проварити 3 хв. Настояти 10 хв. і додати меду за смаком. Приймати по півсклянки через регулярні проміжки часу.

Відвар (при захворюваннях сечового міхура і нирок):

Взяти в рівних кількостях добре подрібнені компоненти: траву медунки, листя подорожника, траву шавлії і полину гіркого, траву золототисячника. Все добре перемішати. 1 ст. ложку цього збору залити 1 склянкою окропу і додати 20-25 грамів меду. Поставити на вогонь і кип’ятити 5-10 хв. Остудити, процідити і приймати по 1 ст. ложці до їжі.

Настоянка універсальна:

літрову банку на третину заповнити подрібненою травою медунки і залити до повного обсягу горілкою. Настояти не менше 14 днів в темному місці, періодично збовтуючи. Приймати готову настоянку по 1 ч. ложці, додаючи її в невелику кількість води, 3-4 рази на день до їжі.

Засіб (при зовнішніх кровотечах):

Листя медунки перетерти і накладати на тілесні ушкодження. Можна використовувати у вигляді примочок та компресів.

Протипоказання:

Індивідуальна непереносимість, вагітність, період лактації, дитячий вік до 3-х років, атонія кишечнику, постійні закрепи, підвищене згортання крові, гломерулонефрит та пієлонефрит.

Не рекомендується приймати препарати на основі медунки натщесерце, оскільки можливе виникнення нудоти.