Можжевельник, ялівець (ягоды), 100 г

Препарати ялівцю мають діуретичну, жовчогінну, відхаркувальну, протизапальну та знеболювальну дію.

У медицині використовують шишкоди як сечогінний дезінфікувальний сечовивідний спосіб, відхаркувальний засіб і засіб, який покращує травлення (активізує утворення шлункового соку, покращує перистальтику кишківника).  

У народній медицині шишкоди використовували у разі набряків, малярії, захворювань нирок, циститу, жовчнокам'яної та сечокам'яної хвороби, захворювань печінка, біля білизни, подагри, ревматизму. Зовні — у разі болю в вусі, для полоскання під час запалення ясен, під час мокрого лишання, корості.

Коріння застосовують у разі туберкульозу, бронхіту, виразкової хвороби шлунка, шкірних захворювань; відвар гілок — у разі алергії.

Застосування препаратів ялівцю показано в разі набряків, пов'язаних із нирковою недостатністю й порушенням кровообігу, у разі хронічних пієлітів і циститів, сечокам'яної хвороби, їх можна давати для збудження апетиту, у разі гастроентериту, гепатопатії, пов'язаних із застою жовчі, у разі схильності до камені у жовчному міхурі, у разі хронічних захворювань дихальних шляхів (трахеїту, ларингіту, бронхіту).

Позитивний терапевтичний ефект добувають також під час лікування невралгії, ревматизму та подагри (терапевтичний ефект можна в цих випадках неабияк посилити одночасним місцевим застосуванням ялівцю у формі ванн або розтирань настійкою). Плоди ялівцю входять до складу сечогінних чаїв.

Відвар гілок застосовують як сечогінний засіб, його втирають у разі паралічу та невралгій, роблять ароматичні ванни. Ефірна олія плодів і деревини застосовується для втирання як протибольову та для загоєння ран у бальзамних пов'язках.

Показання до застосування: захворювання кишково-жовдового тракту (гастроентерит); захворювання нирок (пієліт, цистит); жовчнокам'яна та сечокам'яна хвороби; захворювання печінка; ревматизм; шкірні захворювання, короста; алергія; хронічні захворювання дихальних шляхів (трахеїт, ларингіт, бронхіт)