Пижмо, цвіт

Найчастіше пижмо звичайне використовують як засіб проти глистів. Препарати пижма застосовують для лікування аскаридозу, гепатиту, сечокам’яної хвороби, запальних процесів в сечовому міхурі, подагри, ревматизму, неспецифічного поліартриту.

Настої з пижма посилюють секрецію та моторику травного тракту, збуджують апетит, понижують кров’яний тиск, посилюють регенерацію тканин. Настоянка має судинорозширюючу дію при стенокардії. Застосовують також при холециститі, холангіті, ентериті, колітах, в комплексному лікуванні шлунку та дванадцятипалої кишки.

В народній медицині листя та квіти використовують при гепатиті, холециститі, ангіохоліті, при ентероколіті, анацидному гастриті, лямбліозі.  Як зовнішній засіб листки та квіткові кошики пижма звичайного використовують для ванн при радикуліті, радикулоневриті, хворобі Бехтєрєва, остеохондрозі, подагрі, суглобовому ревматизмі (брати в рівних пропорціях (по 50 г) квіткові кошики пижма, стебла материнки, чебрецю, меліси, залити 5 л окропу, настояти 30 хвилин, процідити, додавати до ванн, які приймати по 10-15 хвилин перед сном двічі на тиждень (курс лікування 7-10 ванн)). 

Зовнішньо препарати рослини застосовують також для лікування ран, виразок, синців, спазмів м'язів кінцівок.

Пижма є ядовитою рослиною (квіти та листя протягом 15 хвилин паралізують мух на 100%) тому часто її використовують як засіб, що відганяє мух, бліх, моль, клопів.

Відваром і настоєм суцвіть миють голову при педикульозі.

Порошком з трави та квітів посипають свіже м’ясо, щоб відганяти мух.

Способи приготування при певних хворобах:

Настій суцвіть:
5-10 г сировини залити склянкою  холодної кип'яченої води. Настоювати 15-20 год., процідити. Приймати по 1 ст. ложці тричі на день за 20 хв. до їжі.

Настойка суцвіть:
25 г сировини залити  100 мл 70%-ого спирту. Пити по 30 крапель тричі на день.

Порошок з квіток:
по 2-3 г на прийом 2-3 рази на день.

Настій суцвіть (зовнішнє):
1 столову ложку сировини залити склянкою кип’ятку, настоювати 2 години, процідити (для миття голови при себореї). Курс лікування — 10-12 процедур, через день.

При ентероколіті:  
5 г подрібнених квітів залити склянкою кип’ятку, настояти, процідити. Пити теплим по 1/3 склянки тричі на день.

При захворюваннях шлунку:
25% настоянка на спирту квітів та листя. Пити по 30-40 крапель тричі на день за 20-30 хвилин до їжі.

При аскаридозі, гостриках:
20 г квітів та листя залити склянкою кип’ятку, настояти. Пити по 1 ст. ложці тричі на день. Для зовнішнього застосування (клізма): 1 ст. ложку порошку з плодів змішати з 2 середніми зубчиками часнику, залити 2 склянками молока, варити 10 хвилин в закритому посуді на малому вогні. Процідити і ще теплим використовувати для клізми, намагаючись затримати всередині довше.

Протипоказання:

будь-які препарати рослини протипоказані під час вагітності.

Найчастіше пижмо звичайне використовують як засіб проти глистів. Препарати пижма застосовують для лікування аскаридозу, гепатиту, сечокам’яної хвороби, запальних процесів в сечовому міхурі, подагри, ревматизму, неспецифічного поліартриту.

Настої з пижма посилюють секрецію та моторику травного тракту, збуджують апетит, понижують кров’яний тиск, посилюють регенерацію тканин. Настоянка має судинорозширюючу дію при стенокардії. Застосовують також при холециститі, холангіті, ентериті, колітах, в комплексному лікуванні шлунку та дванадцятипалої кишки.

В народній медицині листя та квіти використовують при гепатиті, холециститі, ангіохоліті, при ентероколіті, анацидному гастриті, лямбліозі.  Як зовнішній засіб листки та квіткові кошики пижма звичайного використовують для ванн при радикуліті, радикулоневриті, хворобі Бехтєрєва, остеохондрозі, подагрі, суглобовому ревматизмі (брати в рівних пропорціях (по 50 г) квіткові кошики пижма, стебла материнки, чебрецю, меліси, залити 5 л окропу, настояти 30 хвилин, процідити, додавати до ванн, які приймати по 10-15 хвилин перед сном двічі на тиждень (курс лікування 7-10 ванн)). 

Зовнішньо препарати рослини застосовують також для лікування ран, виразок, синців, спазмів м'язів кінцівок.

Пижма є ядовитою рослиною (квіти та листя протягом 15 хвилин паралізують мух на 100%) тому часто її використовують як засіб, що відганяє мух, бліх, моль, клопів.

Відваром і настоєм суцвіть миють голову при педикульозі.

Порошком з трави та квітів посипають свіже м’ясо, щоб відганяти мух.

Способи приготування при певних хворобах:

Настій суцвіть:
5-10 г сировини залити склянкою  холодної кип'яченої води. Настоювати 15-20 год., процідити. Приймати по 1 ст. ложці тричі на день за 20 хв. до їжі.

Настойка суцвіть:
25 г сировини залити  100 мл 70%-ого спирту. Пити по 30 крапель тричі на день.

Порошок з квіток:
по 2-3 г на прийом 2-3 рази на день.

Настій суцвіть (зовнішнє):
1 столову ложку сировини залити склянкою кип’ятку, настоювати 2 години, процідити (для миття голови при себореї). Курс лікування — 10-12 процедур, через день.

При ентероколіті:  
5 г подрібнених квітів залити склянкою кип’ятку, настояти, процідити. Пити теплим по 1/3 склянки тричі на день.

При захворюваннях шлунку:
25% настоянка на спирту квітів та листя. Пити по 30-40 крапель тричі на день за 20-30 хвилин до їжі.

При аскаридозі, гостриках:
20 г квітів та листя залити склянкою кип’ятку, настояти. Пити по 1 ст. ложці тричі на день. Для зовнішнього застосування (клізма): 1 ст. ложку порошку з плодів змішати з 2 середніми зубчиками часнику, залити 2 склянками молока, варити 10 хвилин в закритому посуді на малому вогні. Процідити і ще теплим використовувати для клізми, намагаючись затримати всередині довше.

Протипоказання:

будь-які препарати рослини протипоказані під час вагітності.