Ірис болотний, корінь, корень ириса, 50 гр.

Ірис болотний — це не тільки прекрасна квітка. Завдяки унікальному хімічному складу, він знайшов широке застосування в медичній практиці. З лікувальною метою найчастіше використовують корінь рослини. Його застосовують як усередині, у формі цілющих настоїв і відварів, так і зовнішньо.

Корінь ірису в народній медицині цінується як ефективний заспокійливий, відхаркувальний, обволікальний, протипухлинний, знеболювальний, ранозагоювальний і помірно проносний засіб. Крім того, він має антибактеріальну, протизапальну та протигрибкову дію.

У корені ірису болотного міститься ірисова ефірна олія, цінним компонентом якого вважається кетон іронії. Ця речовина надає рослині запаху фіалок. До активних речовин ірису належать: органічні та фенолкарбонові кислоти, ксантон, каротиноїди, вуглеводи, кумарини, флавоноїди, ізофлавоноїди, дубильні речовини, глюкозид іридін, смоли, слиз і вітамін C.

Завдяки наявності в складі фенольних сполук, рослина використовує для лікування сечостатевої системи. Флавоноїди, які також містяться в ірисі, сприяють зменшенню ламкості капілярів, у результаті — нормалізується тиск і робота серцевого м'яза, відбувається стимулювання функції кори надниркових залоз. Кумарини мають спазмолітичну дію, виявляють антимікробну активність. Ізофлавоноїди здатні заповнити брак статевих гормонів і регулювати кількість естрогенів у жіночому організмі, що важливо в період менопаузи.

Корінь рослини застосовують для лікування респіраторних інфекцій, запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Завдяки ефірній олії в складі рослини, яка діє як чудовий антисептик, ірис став дуже цінним у разі захворювань горла, у разі ангіне, пневмонії, ларингіту, бронхіту та затяжного кашлю. Слиз із кореня ірису, потрапляючи в організм, знімає запалення, покриваючи слизову оболонку порожнини рота, горла та дихальних шляхів. Це допомагає зменшити біль, неприємні відчуття та швидше позбутися хвороби. А ще застосування ірису болотного допоможе зупинити розвиток туберкульозу.

Засоби з кореня рослини ефективні у разі розладів шлунково-кишкового тракту, зокрема у разі отруєнь і колітів. Вміст дубильних речовин у рослині сприяє нормалізації роботи шлунка та кишечника. Пальники стимулюють процеси травлення. Застосування ірису поліпшить апетит і обмінні процеси. Рекомендують застосовувати засоби ірису болотного у разі гастритів, панкреатитів, шлункових колітів, виразкової хвороби шлунка. Допоможе рослина й у боротьбі з гельмінтами. Екстракт ірису, як активний компонент, входить до багатьох біологічно активних добавок у разі різних захворювань органів травлення.

Корінь ірису болотного є цінним лікувальним засобом для жінок. Його застосовують у деяких гінекологічних захворюваннях. За допомогою кореня ірису лікують білі, запалення придатків, причому, не тільки приймаючи засоби всередину, але й роблячи спринцювання. У разі маткових кровотеч добре допомагає застосування настоянки ірису на червоному вині. Також препарати на основі ірисового кореня використовують для полегшення болю під час пологів.

Лікувальні властивості ірису застосовують у разі попрілостей і нейродермітів. Рослина сприяє покращенню регенерації шкіри. Порошком із висушених коренів ірису болотного присипають уражені зони шкіри, гнійні рани, сови та опіки. У народній медицині корінь ірису також міститься в складі багатьох кровоспинних лікувальних зборів.

Корисний корінь ірису для порожнини рота та здоров'я зубів. Від полоскання цілющим відваром рослини швидко проходить зубний біль. Також засоби з ірисового кореня ефективні під час лікування стоматитів, пародонтозу та запалення ротової порожнини.

Настій ірису болотного допомагає під час водянки. У разі запалення ягідного нерва, міозитів і артритів народні цілителі рекомендують використовувати настій кореня ірису на соняшниковій олії для втирання його в уражені ділянки тіла. Застосовують ірис болотний і у разі набряків різного походження. Подрібнений корінь рослини зніме дискомфорт і допоможе від болю, якщо його використовувати для сидячих ванн у разі геморою.

Ірис досить часто застосовують як лікарський засіб у разі запальних захворювань селезінки, у разі цукрового діабету. Відвари та настої з кореня ірису болотного усувають сильні головні болі, зокрема мігрені, знімають жар, сприяють підвищенню імунітету. А ще ірис болотний має таку цінну властивість, як здатність розсмоктувати пухлини.

Ірис болотний широко використовується в косметології. Корінь цієї чудової рослини в подрібненому сухому вигляді підмішують у готові косметичні основи та наносять на жирну, а також проблемну шкіру обличчя. Відвар ірису допоможе усунути пігментні плями та веснянки, шкірні висипки. Завдяки антиоксидантним властивостям, протираючи шкіру засобами з кореня ірису, можна позбутися сухості шкіри та вікових зморщок. Регулярне застосування відварів і настоїв зробить шкіру обличчя свіжою й гладкою, а шкіру голови позбавить лупи та себореї, зміцнить корені волосся й допоможе в боротьбі з його випаданням.

Ефірні олії, що містяться в ірисі, допомагають досягти душевної гармонії та відновлення психіки після важких розумових і життєвих навантажень. Застосування ірису обов'язково підніме працездатність і загальне самопочуття.

Корінь ірису болотного має приємний "фіалковий" аромат. Саме тому ароматичні ефірні олії ірису широко використовують у парфумерній та кондитерській промисловості. Подрібнена в порошок висушена сировина додають у кулінарні, хлібобулочні та кондитерські вироби, у лікери, вина та інші напої як смаковий ароматизатор. А ще корінь ірису — основний компонент особливо смачного напою, який схожий на чорну каву.

Способи приготування та рецепти під час лікування деяких хвороб:

Настій (у разі водянки, бронхіту, стоматиту, запалення легких, сильного кашлю, захворювань нирок і сечового міхура, запорів, отруєнь, болів у шлунку, шкірних запаленнях):

2 ложки подрібненого кореня ірису залити 300 мл окропу. Настояти 6 годин у термосі та процідити. У разі сильного бронхіту та кашлі вживати по 90-100 мл не менш ніж 3 рази на добу. У разі водянки, захворювань нирок і набряків вживати по 1 ст. ложці 3-4 рази на день. У разі шкірних захворювань, ран, пухлин треба додавати серветки, змочені в теплому настоянні, до хворого місця на 25-30 хв.

Настій (для полоскання, примочок і обмивань):

1 год. ложку сухого кореня ірису болотного залити 1 склянкою холодної води та настояти під кришкою 8 годин. Потім процідити й можна використовувати.

Настій (у разі нервового виснаження):

1 ч. ложку подрібнених коренів ірису залити 400 мл окропу. Засіб настояти та приймати по 100-150 мл 3-4 рази на день.

Настоянка (у разі бронхіту, туберкульозу):

Подрібнений корінь ірису болотного залити 70%-нним спиртом у співвідношенні 1:1. Настоювати в холодильнику 2 тижні, потім процідити. 1 ч. ложку готової настоянки розвести в 1 склянці ромашкового настою. Підлогу склянку треба випити маленькими ковточками, а іншою половиною прополоскати горло. Таку процедуру проводити що 3 години. Під час бронхіту треба приймати цю настоянку до повного одужання, у разі туберкульозу — 2 тижні.

Настоянка (у разі колітів, спазмів у кишківнику, запорах, інфекцій, туберкульозу, мікозу, для лікування ран, п'яткової шпори, маститу, мастопатії та шкірних висипань):

Корінь ірису подрібнити (найкраще в блендері) і залити 50-60%-нним спиртом (або перевіреним домашнім самоном) у співвідношенні 1:1. Настоювати засіб у захищеному від світла місці впродовж 15 днів. Для зовнішнього застосування — змочити марлю готовою настойкою та прикладати до хворого місце. У разі п'яткових шпори такий компрес тримати всю ніч. Процедуру проводити через день. У разі захворювань горла, язика та ясен треба 35 крапель настоювання змішати зі 180 мл теплої кип'яченої води та полоскати ротову порожнину. У разі інфекції дихальних шляхів і туберкульозу, замість води взяти відвар із листя берези, кропиви, квітів ромашки, трави деревію, чебрецю повзучого, манжети або багульника.

Настоянка (у разі кровотечі, поносу, асциту та зубного болю):

30 г подрібненого кореня залити 200 мл червоного вина, настоювати 1 тиждень у темному місці, щодня струшуючи, потім процідити. Вживати по 1 ст. ложці кожні 2 години.

Відвар (у разі ангіне, кашлю, застуди, поліпш у шлунку):

1 ч. ложку порошку кореня ірису залити 300 мл гарячої води, накрити кришкою та варити впродовж 5-7 хв. Настоювати в теплому місці впродовж декількох годин, потім процідити через марлю. Приймати лікарський засіб по 1/2 склянки. Цей засіб також допоможе у разі важкого дихання та сильного болю в животі. За наявності поліпів у шлунку відвар із кореня ірису треба приймати регулярно.

Відвар (у разі запальних процесів в організмі, пневмонії, бронхіту, туберкульозу та кашлю, для полоскання хворого горла, зубів і ясен):

1 ст. ложку кореня ірису болотного залити 200 мл води. Проварити на маленькому вогні не більш ніж 8 хв. Процідити через марлю. Приймати готовий відвар по 1 ст. ложці тричі на день до їди. Курс лікування запальних та інфекційних хвороб становить не менш ніж 1 тиждень. Цим відваром можна мити голову під час облисіння, випадання волосся й лупи. Примочками з відвару можна лікувати опіки, гнійні рани, виразки та мастит.

Порошок із медом (у разі закрепів і колітів):

Корінь рослини подрібнити та змішати з медом. Приймати суміш по 1 ст. ложці вранці, а за потреби й увечері.

Для тих, хто сидить, ванн:

400 г подрібненого на тертці кореня залити 4 л води та проварити 5 хв за закритої кришки. Потім остудити до 35 oC і процідити. Використовувати для ванн тривалістю 5-10 хв упродовж 4-5 днів.

Протипоказання:

Індивідуальна нестерпність, вагітність, період лактації, дитячий вік, підвищене згортання крові.