В народній медицині листя вживали при пієліті, циститі, ревматизмі, запаленні передміхурової залози, набряках, як ранозагоюючий засіб. Зимолюбка відома як засіб, що підвищує діурез, дезинфікує сечові шляхи, підвищує виділення з організму азотистих і хлористих солей, знижує вміст цукру в крові, збуджує апетит, покращує травлення, регулює менструації.
Настій трави вживають при хронічних захворюваннях нирок (альбумінурія, гематурія, нефрит), при запальних процесах і піску в сечовому міхурі, хронічному гонорейному уретриті, звуженні уретри, при захворюваннях передміхурової залози, при набря¬ках і водянці, захворюванні суглобів і подагрі, діабеті та диспепсії. Як в'яжучий засіб настій п'ють при запаленнях шлунково-кишкового тракту та при катарі верхніх дихальних шляхів; як загальнозміцнюючий і тонізуючий засіб — при внутрішніх захворюваннях, зумовлених надмірним фізичним навантаженням. Місцево у вигляді настою або припарок з трави лікують хронічні хвороби шкіри, карциному, різні тверді пухлини. Відомі випадки успішного лікування раку молочної залози.
Способи приготування:
Водяний настій трави: 2 чайні ложки сухої травы залити склянкою кип’ятку, настоювати 2 години. Пити по 1-2 ст. ложки тричі на день чи по 1/2 склянки 4 раза на день.
Спиртова настоянка: 50 грам сировини залити 0,5 літрами горілки. Настоювати 21 день у темному місці, процідити, приймати по 30-40 крапель тричі на день за 20-30 хвилин до прийому їжі.
- Ціна: 90 ₴/50 г.



